СТРАХОВІ ВНЕСКИ НА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Зареєструвати працівника та утримувати внески на соціальне забезпечення повинен роботодавець, який сплачує їх як за себе (як за роботодавця), так і за працівника. Розмір внесків обчислюється за кожний календарний місяць як певний відсоток від бази оподаткування доходів працівника. Для працівників, які не беруть участь у програмі додаткового пенсійного страхування, розмір внеску обчислюється як 6,5 % від бази оподаткування; для працівників, які беруть участь у програмі додаткового пенсійного страхування, – як 3,5 % від бази оподаткування. Для роботодавця внесок нараховується в розмірі 25 % від бази оподаткування.

З внесків на соціальне забезпечення, які сплачує роботодавець, 2,3 % витрачається на страхування непрацездатності; 21,5 % – на пенсійне страхування; 1,2 % – на державну політику зайнятості. Внески на соціальне страхування, які сплачує працівник, витрачаються тільки на пенсійне страхування та страхування непрацездатності, але не витрачаються на державну політику зайнятості.

База оподаткування доходів працівника складається з усіх його доходів від найманої діяльності, які є або були б предметом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (якщо вони оподатковуються в Чеській Республіці) відповідно до закону «Про податки на доходи», і які не звільняються від цього податку та які роботодавець йому нарахував у зв’язку з виконуваною роботою. Під нарахованим доходом також розуміють виплати, які в грошовій чи в негрошовій формі або у формі пільг були надані роботодавцем працівнику, передані в його інтересах або нараховані на його користь або мають іншу форму, яка використовується роботодавцем в інтересах працівника (наприклад, можливість користування службовим автомобілем у приватних цілях).